![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)

От попався мені цікавий графік. І якщо на нього подивиться то постає питання "а чи був хлопчик?". Це в контексті що загубили американський шипбілдінг і треба його робить грейт егейн. Не був він ніколи грейт, тіки під час війни за великі бабоси міг швидко наштампувати багато суден сумнівної якості. Але під час війни не до жиру, а після це продавалося по ціні металобрухту і хто ж відмовиться. От що реально втратили, так це британський судопром, і відомо як. Під час війни наклепали стілько що двадцять років попит був мінімальний, а коли він почав рости, вже було пізно - застаріле обладнання, втрачені кадри. І простіше було вкластись в нові верфи в країнах з дешевою раб. силою.
Можна було звісно державними програмами врятувати, але це ж потрібен був розум, а звідки йому взятись.
От такі діла.
no subject
Date: 2025-04-08 10:36 am (UTC)Проблема Інтела в хибному виборі шляху після 20 нм і нестачі інженерних ресурсів на паралельну розробку інших техпроцесів. Інтелівці не тупіші, їм просто не повезло в якийсь момент R&D, а "ефективні менеджери" це ще й сильно усугубили. До недавнього часу Інтел мав передові техпроцеси і не хотів ними ділитись з ніким, того не брав замовлення в сторонніх фірм.
Щодо АМД - вони навіть не пробували, вони свідомо позбулись своїх фабрик 20 років тому і перебудували свій бізнес на fabless модель.
Самсунг має цілком конкурентний техпроцес і успішно продає свої послуги, але в них вистарчає внутрішнього попиту щоб нормально завантажити виробничі потужності, для них foundry services це більше спосіб стратегічної співпраці і тісної прив"язки своїх партнерів.
Тайваньці нічим самі по собі не унікальні, і якщо вони всерйоз не займуться довготривалим і всестороннім розвитком острова то через 10 років перейдуть до історії. Не може країна виживати виключно на одній компанії.