biber551

Так і є. Якщо хотіли б вїбати військових. То вдарили би по напрямку нашої оборони. А їбашити центр міста (навіть якщо там десь хтось в формі сидить/стоїть/повз проходить) - це терор і геноцид.
І так буде. Допоки вони мають чим терорити і геноцидити. Не треба ілюзій. По Києву прилітає раз в місяць? В по Львову раз в рік? Це поки Суми, Запоріжжя, Херсон, Дніпро, Кривий Ріг, Одеса тощо відгрібають.
Ми гинемо тотально. Повільно і поступово. Але нас не стає. Злорадство з того що хохлоскот після мене будуть їбати в жопу на спинах їх батьків-хохлоскотів вже теж не приносить ніякого морального задоволення.
Безуглі, Зеленські, Єрмакі, Гончаренкі, Маркуси, Арестовичі, пси Патрони, Шмарофони, тік-токі і ютуби більше не агрять.
Я вже 3 місяць після операції, почилив і в Києві, і у Львові, в мене немає для вас хороших новин, я чилив, жив, спілкувався, бухав, був на старій роботі, в кафе, закладах, гуляв по місту і точно вже не принесу вам надію.
Маленький вчорашній приклад: коли в центрі військовий без ніг співає щоб бути почутим і трохи заробити, а поряд тіп ставить колонки і глушить його якоюсь хуйньою, а тіпи на пріколі беруть на плечі нєвєбєнну колонку і врубають щось несуразне, бо "круті" і можуть. А людям похуй. Бо військовий викликає сум і жаль, а тіпи веселі і прикольні. А без ніг неприкольно.
І ти стоїш і розумієш що то не в тіпах тих йобнутих біда, а в усіх тих людях навколо. Місцянах і приїжджих.
Умка он теж запостила малолітніх підарів. Так вони уйобкі, але навколо ходять люди. Люди ж? Чому ніхто навіть не зробив зауваження. Не треба стріляти і бити. Просто зауваження. Люба бабка може з плінтусом зрівняти як їй місце не уступиш, тьотка в черзі з гавной змішає як перед нею встанеш... А тут тотальний похуй. Похуй на геноцид? Їх геноцид? В голову не вкладається. Ще трошки и пизда. Не стане оборонців. Що вони робитимуть ті хто не кацапи і не транскацапи, а просто хохли? Їм же пизда буде, страшна пизда. Невже такий тупий наш нарід. А де Бог тоді. Хоч би розуму їм дав, хуй з ним з чудесами. Пиздець. Немаю що сказати. І відвоював, не стягну певно далі. Хіба ще на раз коли вже останній бій буде.