А як Тайвань таким став? В історичній літературі, навіть дуже про-Тайванській, думки про кліку Чан Кай-Ші не дуже прихильні. Зграя варлордів, кримінальних авторитетів та казнокрадів. Потім японська окупація..і прохід в дамки. Треба буде почитати більше...
Ключовість Тайваню в напівпровідниках думаю це радше збіг обставин ніж закономірність. Починав він нарівні з Гонконгом, Малайзією і Сінгапуром куди переїдждала електронна промисловість з США і Японії (старожили ще пам"ятають ПК "жовтої збірки" - гірше ніж "біла" (Європа та США), але куди краща ніж "червона" (совок)). Там робили хай-тек, але його не розробляли. Аж в кінці 80х тайванський аналог мєдвєдєва вирішив теж погратись в нацпроект і вибрав нанотехнології мікросхеми. В ті роки мікроелектроніка була вертикально інтегрованою - розробники апаратури типу Філіпса чи Касіо самі проектували мікросхеми для своїх девайсів, і самі їх же виготовляли. Побудувати з нуля подібного гіганта, та ще й по держпрограмі Тайваню було не по зубах. Але вони домовились з Філіпсом що він перенесе частину виробництва мікросхем на Тайвань і допоможе їм збудувати повний цикл виробництва напівпровідників. І так появилась Taiwan Semiconductor Manufacturing Company. Це була перша компанія яка спеціалізувалась виключно на виробництві мікросхем, а не на їх проектуванні чи складанні електроніки. На той час доволі революційна ідея, але вона появилась в дуже правильний момент. Складність напівпровідникових техпроцесів (і їхня ціна) якраз почала дуже різко рости, змушуючи менші компанії які не могли втримувати темпи з оновленням своїх фабрик, передавати виготовлення мікросхем на субпідряд. При цьому теж різко росла рентабельність виготовлення мікросхем - дорожчий техпроцес після відладки почав клепати значно дешевші і якісніші мікросхеми ніж це можна було робити на старих заводах. Тому в 90-ті і початок 00х пройшло масове вимирання виробників мікросхем - ті які не знайшли свою нішу типу радіаційно стійких мікросхем, силової електроніки тощо, вимерли як АЗЛК в епоху імпортних мерседесів і тойот - вони просто перестали бути рентабельними. В результаті цієї гонитви за хай-теком зараз залишились три компанії які можуть робити саму передову електроніку (умовно кажучи рівня процесора ПК чи смартфона). Це Інтел - остання велика вертикально інтегрована компанія, Самсунг, і TSMC. AMD свої фабрики на початку 00х відокремили в незалежну компанію GlobalFoundries яка класно йшла, але пару років тому таки вибула з гонки за "вищу лігу" техпроцесів. Інтел останні 15 років бреде в чорній смузі поганих бізнес-рішень які вже завдали гігантської шкоди інженерним ресурсам компанії, тому він і почав програвати гонку за техпроцес. При цьому і Інтел,і Самсунг роблять купу власної електроніки, що змушує їхню конкуренцію типу AMD чи Mediatek йти до TSMC як до єдиного нейтрального виробника передових мікросхем. Тобто сьогоднішня унікальність Тайваню і TSMC для світової електроніки це не так результат суспільно-політичного устрою острова, чи додаткової тайванської хромосоми, як наслідок хибних бізнес-рішень Інтела та власних клопотів GlobalFoundries. Додам ще трохи особистого досвіду. На жаль тайванська індустрія зараз дуже тісно інтегрована з китайською і боюсь вона вже морально готова до керуючої ролі КПК, і сильно відстає від китайців в міжнародній співпраці. В рази простіше домовитись про виробництво електроніки в Шеньжені ніж на Тайвані. Малим клієнтам, наприклад українським виробникам дронів почати партнерство з тайванцями дуже важко якщо не неможливо. Може й дійсно хромосома не та чи що.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
timeasmymeasure
no subject
Date: 2025-04-07 03:48 pm (UTC)Ключовість Тайваню в напівпровідниках думаю це радше збіг обставин ніж закономірність. Починав він нарівні з Гонконгом, Малайзією і Сінгапуром куди переїдждала електронна промисловість з США і Японії (старожили ще пам"ятають ПК "жовтої збірки" - гірше ніж "біла" (Європа та США), але куди краща ніж "червона" (совок)). Там робили хай-тек, але його не розробляли. Аж в кінці 80х тайванський аналог мєдвєдєва вирішив теж погратись в нацпроект і вибрав
нанотехнологіїмікросхеми. В ті роки мікроелектроніка була вертикально інтегрованою - розробники апаратури типу Філіпса чи Касіо самі проектували мікросхеми для своїх девайсів, і самі їх же виготовляли. Побудувати з нуля подібного гіганта, та ще й по держпрограмі Тайваню було не по зубах. Але вони домовились з Філіпсом що він перенесе частину виробництва мікросхем на Тайвань і допоможе їм збудувати повний цикл виробництва напівпровідників. І так появилась Taiwan Semiconductor Manufacturing Company. Це була перша компанія яка спеціалізувалась виключно на виробництві мікросхем, а не на їх проектуванні чи складанні електроніки. На той час доволі революційна ідея, але вона появилась в дуже правильний момент.Складність напівпровідникових техпроцесів (і їхня ціна) якраз почала дуже різко рости, змушуючи менші компанії які не могли втримувати темпи з оновленням своїх фабрик, передавати виготовлення мікросхем на субпідряд. При цьому теж різко росла рентабельність виготовлення мікросхем - дорожчий техпроцес після відладки почав клепати значно дешевші і якісніші мікросхеми ніж це можна було робити на старих заводах. Тому в 90-ті і початок 00х пройшло масове вимирання виробників мікросхем - ті які не знайшли свою нішу типу радіаційно стійких мікросхем, силової електроніки тощо, вимерли як АЗЛК в епоху імпортних мерседесів і тойот - вони просто перестали бути рентабельними.
В результаті цієї гонитви за хай-теком зараз залишились три компанії які можуть робити саму передову електроніку (умовно кажучи рівня процесора ПК чи смартфона). Це Інтел - остання велика вертикально інтегрована компанія, Самсунг, і TSMC. AMD свої фабрики на початку 00х відокремили в незалежну компанію GlobalFoundries яка класно йшла, але пару років тому таки вибула з гонки за "вищу лігу" техпроцесів. Інтел останні 15 років бреде в чорній смузі поганих бізнес-рішень які вже завдали гігантської шкоди інженерним ресурсам компанії, тому він і почав програвати гонку за техпроцес. При цьому і Інтел,і Самсунг роблять купу власної електроніки, що змушує їхню конкуренцію типу AMD чи Mediatek йти до TSMC як до єдиного нейтрального виробника передових мікросхем.
Тобто сьогоднішня унікальність Тайваню і TSMC для світової електроніки це не так результат суспільно-політичного устрою острова, чи додаткової тайванської хромосоми, як наслідок хибних бізнес-рішень Інтела та власних клопотів GlobalFoundries.
Додам ще трохи особистого досвіду. На жаль тайванська індустрія зараз дуже тісно інтегрована з китайською і боюсь вона вже морально готова до керуючої ролі КПК, і сильно відстає від китайців в міжнародній співпраці. В рази простіше домовитись про виробництво електроніки в Шеньжені ніж на Тайвані. Малим клієнтам, наприклад українським виробникам дронів почати партнерство з тайванцями дуже важко якщо не неможливо. Може й дійсно хромосома не та чи що.