Маленьке спостереження.

[biber551]

Моя ПТСР депрессія мене потроха відпускає, і почались дивні побочки. Стою курю на балконі і тут пішли вибухи. І мене потягнуло в туалет... Типу дві стіни. Боже, мене потягнуло ховатись... Фантастика...
І тут же броском спогад. Якось я ночував в Чугуєві на штабі батальону. І було там два хлопці після поранень від арти. І от завила сирена і ті хлопці надягнули броніки і каски і забрались в найбезпечніше місце підвала. Мене це тоді так здивувало, але я відносився нормально, знав що попустить.
Ех коли ж мене попустить...
І всю мою бідолашну країну...

Comments

[juan_gandhi]

Да не скоро это всё проходит. Годы на это потребуются.

[grey_and_furry]

Здравствуйте.
Раз уж Вы об этом написали:
В Вашем вопросе вероятно эффективна когнитивно- поведенческая терапия (КПТ), вероятно, в технике EMDR. Чем раньше начало, тем выше шансы на успех (компенсацию расстройства). И никакого самолечения, пожалуйста.И не забрасывайте себя-предполагаю, что Вы нужны многим.
Подсказать конкретику по врачам не смогу. Но Харьков все время в постсоветских психотерапевтических кругах известен как один из значимых центров. Наверняка, они есть и сейчас.
Очень желаю Вам успеха.
В ответ можете послать меня за Гв. РКР "Москва".

[biber551]

Дякую за пропозицію, я вже потихеньку з консультаціями спеціаліста якому довіряю, вишкрябуюсь.

[denis394]

Тобто досвідчені фронтовики не ховаються в укриття? Чи навпаки?
Ще, немає бажання пристрелити якогось ухилянта? "Прохолоджувався, поки ми втрачали здоров`я там!" Чи у знайомих?

[biber551]

Здається мені я відчуваю в вашому повідомленні якусь приховану агресію. З чого б це?

[denis394]

Можливо відчуваєте ухилянта? Агресії немає, є ймовірна перспектива потрапити на війну чи зустріти носія ПТСР. Є бажання прояснити стан речей. Іноді для цього доводиться ставити не дуже приємні запитання, вибачте. Відповідати необов`язково.

[biber551]

От дивіться, я не можу відповідати за всіх, але тіки за себе.
2+8 я прожив серед найкращих людей цього світу, серед своїх побратимів. Я робив найвеличнішу і найпочеснішу роботу для чоловіка - захищав свою землю. Я можу жалкувати тільки що все це скінчилось і здоровля сильно обмежувало мене під час служби.

Тому яка агресія в мене може бути до чоловіка який настільки примітивне що не здатен відчувати базові відчуття вільної людини, відчуття своєї землі своєї родини, честі, неприйняття рабського життя? Тільки презирство і жалість. В мене ПТМР вилився в повне душевне вигоряння коли люба фізична, або духовна дія вимагає диких зусиль і моментально виснажує. Мене виснажує навіть просмлтр кіно. Думаєте чому так довго відповідав? Так збирався щ силами. Але це життя, я все дно вигребусь. Я знаю за що заплатив цю ціну- ми зупинили цього безумного звіра. Право, є чим гордитись.

[denis394]

Плюс окремо незрозумілий вислів "моя ... країна". Про "бідолашну" питань немає. Є про "мою". Вважаєте "своїм" непотріб із обиранням клоунів або бариг у лідери нації? Можливо за це країна залуговує бути бідолашною? Чи варто воїнам рятувати дуреп?

[rudolf_bochkin]

Вибачте, що втручаюсь, але воїни захищають СВОЮ Україну, котру правильно називають МОЯ КРАЇНА.
І в Україні кожен з них захищає конкретних людей, значимих для воїна. У тому числі себе, і в тому числі побратимів.
А ото що Ви понадописували - то "додаток", їх захищають "бонусом (для названих Вами)".
Тому країна, яку захищають, НЕ ЗАСЛУГОВУЄ бути бідолашною, а от щодо "бонусних додатків" - то зовсім інша справа.

[biber551]

Бідолашна це відсилка на вислів про пташечку на битому шлясі.

[biber551]

Ви не розумієте процесів що відбуваються в моїй Україні і нагадуєте чела що гидує людьми тому що вони серуть