Вірш. Репост.

[biber551]

Розкажи мені, брате:
А як то воно — вмирати?
Вип'єм чаю чи кави
Й розказуй, мені цікаво.
Ніде стрітися нам, то ж розпитую просто неба.
Бо усі говорять від серця, ніхто —від тебе.

Брате мій із Одеси, Херсону, Івано-Франківська,
Сум дівочий, сльоза дитяча, туга батьківська,
Сорока, тридцяти, вісімнадцяти -- Боже! - річний...
Ти хотів би, щоб ми зберегли ворогу обличчя?
Мабуть, так. Бо у кожного цього скота і ката
Має бути обличчя, щоб точно його впізнати.

Брате мій, я готуюсь не жити, а просто бути,
Бо немає такої помсти, тієй спокути,
Щоб зробить "як було". Вже не буде. І в цьому сенсі
Ми обидва загиблі. Ти зовсім, а я — в процесі.
На твоєму шляху пелюстки, на моєму — пастки.
І тобі не піднятись, мені ж —заборона впасти.

Я сміливо кажу "мій брате", бо ти не проти.
Мовчазні мої браття. Землі бо набрали в роти.
Тільки плачуть дощем, тільки вітром горнуть до себе
І шепочуть: "Жива? Живи... Ну чого ще треба..."

Треба чогось такого, чого не бува, гадаю:
Неземної любові, сторіччя земного раю,
Треба якось відмити цей бруд і усю отруту.
Та не буде цього, хоч повинно, повинно бути!

То ж скажи мені, брате, а як то воно — вмирати.
Маю знати.

Червень 2022

(Тая Найденко)

Все збір закрито ми це зробили!!!

І від себе добавлю, що зараз наочно видно як працюють всі ті гроші що ми збирали- як чітко працює логістика бо куплена машина в свій час а інші відремонтовані, а на ключовій стоїть реб, як працюють дрони, на які ми збирали і на антени для яких ми збирали, у дроністів є електрика і зв'язок, бо старлінки що ми купували/ремонтували, генератори і екофлоу, мінометники своєчасно мають інфу і корегування бо знову старлінки генератори, екофлоу, комп'ютери і ноутбуку у командирів. І засоби рер які чітко показують де ворожі дрони де треба маскуватись не світитись і вдарити ребом массово і зненацька. Ми протрималися під шаленим ударом десь 1 до 12, і в тому числі завдяки вашим донатам.
І все буде Україна!