![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Завжди треба бути п'яним. У цьому все: то єдина умова. Щоб не відчувати жахливого тягаря Часу, що тисне нам на плечі й пригинає до землі, слід п'яніти без перепочинку.

Чим? Вином, поезією або істиною - чим завгодно. Лише п'янійте!
І коли часом на сходах палацу, у траві на узбіччі, в похмурій самотності своєї кімнати ви відчуєте, пробудившись, що сп'яніння вже послабло або зникло, то спитайте у вітра, у хвилі, у птаха, у годинника, у всього, що біжить, у всього, що стогне, у всього, що котиться, у всього, що співає, у всього, що говорить, спитайте, котра година: "Пора п'яніти! Для того, щоб не бути спраглим рабом Часу, п'янійте; п'янійте безугавно! Вином, поезією або істиною, чим завгодно.
— Шарль Бодлер. Зі збірки «Паризький сплін»

Чим? Вином, поезією або істиною - чим завгодно. Лише п'янійте!
І коли часом на сходах палацу, у траві на узбіччі, в похмурій самотності своєї кімнати ви відчуєте, пробудившись, що сп'яніння вже послабло або зникло, то спитайте у вітра, у хвилі, у птаха, у годинника, у всього, що біжить, у всього, що стогне, у всього, що котиться, у всього, що співає, у всього, що говорить, спитайте, котра година: "Пора п'яніти! Для того, щоб не бути спраглим рабом Часу, п'янійте; п'янійте безугавно! Вином, поезією або істиною, чим завгодно.
— Шарль Бодлер. Зі збірки «Паризький сплін»