Шпитальне.

[biber551]

Ніч в шпиталі, ніч привидів.
Здається усі сплять, а потім бачиш що у всіх мерехтять єкрани смартів. Хтось починає хропіти, а потім різко ривчасто підскакує... Курити в шпиталі не можна. На ніч його замикають, на вулицю не вийти, ліфт не працює. Тому примарні постаті обмотані бинтами, на милицях повзуть в підвал і назад, бо там "можна" курити, а привиди в головах не можуть без нікотіну. Привиди смертельного жаху людської особистості пізнавшої свою вразливість і смертність, привиди болю, привиди розірваних на шматки побратимів, привиди бойового азарту і привиди вбивства ворога. Гордість, стид, бажання вернутись і ужас від повернення... Привиди рідних для яких ти якийсь не такий і в них свої життя які вони звикли жити без тебе. Де у твоєї жінки з'являються друзі що можуть з ними поговорити, в яких таке з життя є, такі ж зрозумілі проблеми, і які будуть і завтра і післязавтра, а тебе може не бути вже через секунду. Привиди дітей що забувають батька. Гордяться, але звикли жити без них. Привиди острахів якими так багато життя на нулі, острахів помилки із за якої помруть твої побратими. Насмоктавшись нікотину привиди ' потроху притихають, шлях до палати, серіал...
Іноді храп і ти бачиш як над ліжком починає потроху куритись ледь помітне марево...
Ніч в шпиталі.
Ніч привидів.
Якщо заблукав у темряві, йди на вогник цигарки...