Нові віяння на фронті.
Feb. 28th, 2023 01:08 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
biber551Перед читанням обов'язково ознайомитись з ось цим:
https://mortisaeterna.substack.com/p/528
Тред про тактичні інновації
Автор: генерал (у відставці) Мік Раян
Ось ще один чудовий тред відtatarigami_ua, який досліджує російську тактичну адаптацію на сході України. Зокрема, цікавим є перехід до тактики інфільтрації. Це - тред про тактичні інновації та про те, чому їх потрібно вкладати в оперативні плани
Тактика інфільтрації - це те, що також з'явилося як вихід із патової ситуації на Західному фронті у Першій світовій війні. Хоча, як правило, це заслуга німців (відома як тактика штурмовиків), цей підхід зародився в іншому місці.
Французький офіцер, капітан Андре Лафарг, був поранений у 1915 році та під час одужання написав брошуру під назвою «Атака в окопній війні». Ви можете прочитати її за посиланням.
Вона була опублікована в 1916 році і описувала систему проникнення добре підготовлених добровольців з використанням автоматичної зброї, гірських гармат та іншої зброї для швидкого прориву крізь оборонні позиції противника.
Невдовзі після публікації брошури її примірник був знайдений у захопленому німецькому окопі. Хоча вона була перекладена німецькою мовою і широко розповсюджена, в пізніших німецьких тактичних доктринах вона не згадується.
Отже, залишається багато невідомого про зв'язок між цією першою публікацією про тактику інфільтрації і тактикою німецьких штурмовиків 1918 року, що з'явилася на Західному фронті. Але, попри ефективність цієї тактики, з нею була велика проблема.
Нова німецька тактика не була узгоджена з оперативним підходом, який міг би використати цю нову тактику. Вони могли створити проломи в оборонній лінії противника, але не могли потім перемістити сили для розвитку наступу через ці проломи глибоко в тил ворога.
Та й не було у них бажання це робити. Як сказав німецький командувач Людендорф одному з командувачів своєї групи армій: «Я забороняю собі вживати слово «стратегія». Ми рубаємо діру. Решта додасться». Хороша тактика марна без оперативного мистецтва або хорошої стратегії.
Як пише Гудмундссон у своїй книзі «Тактика штурмовиків»: «У 1918 році німецька піхота могла використовувати тактику штурмовиків, щоб робити проломи в обороні. Однак до тих пір, поки наступні формування покладалися на м'язову силу для забезпечення мобільності, ці проломи ніколи не могли перетворитися на перемоги у війні».
Таким чином, перед російською армією стоїть кілька викликів, якщо вона хоче почати використовувати цю тактику на сході.
По-перше, для широкого застосування цієї тактики росіянам потрібно буде здійснити широкомасштабну програму перепідготовки та переозброєння в розпал війни. Це стосується як військ на театрі бойових дій, так і тих, що проходять підготовку вдома.
Ми не повинні недооцінювати виклик, який стоїть перед системою, що перебуває під великим тиском і втратила багато керівників середньої та молодшої ланки. Чи мають вони інституційну гнучкість для цього?
По-друге, що більш важливо, російська армія потребує плану використання тактичних прогалин, які можуть виникнути в результаті такої тактики. Знову ж таки, наявність хорошої тактики не виграє війну для росії.
Запитайте Німеччину. Хороша тактика у Першій і Другій світових війнах не допомогла їм перемогти у війнах, які вони розпочали. Як писали Мюррей і Міллетт: «Помилки в тактиці можна виправити, але політичні та стратегічні помилки живуть вічно».
Використання росією цих тактичних «прогалин», створених новою тактикою, потребуватиме потужних, мобільних резервів - на основі бронетанкових і механізованих сил - які мають лідерство, авторитет і маневреність, щоб проникнути вглиб української території.
Таке оперативне проникнення мало б на меті вивести з ладу значну частину української оборонної схеми маневру, знищивши при цьому штаби, логістику, резервні війська і далекобійну артилерію.
Неясно, чи має російська армія в Україні зараз здатність створювати тактичні «прориви», а потім проводити (і логістично підтримувати) оперативну експлуатацію. Втрати особового складу, командирів і техніки були величезними.
І навіть якби росіяни змогли сконцентрувати ці механізовані резерви, дуже ймовірно, що вони були б виявлені та знищені українськими вогневими засобами дальнього радіусу дії. Українці дуже добре це вміють!
Отже, хоча росіяни демонструють певну еволюцію і навчання з цією новою тактикою, вона є неповною адаптацією.
Цитуючи Людендорфа, росіяни просто створили новий спосіб «прорубати діру». Без повного спектра операційних систем для їх використання це просто більш креативний спосіб вбити ціле покоління своєї молоді.
Ще раз дякуюtatarigami_ua за постійні та чудові оцінки. Як і багато інших, я вважаю їх чудовими.
Мік Раян
https://mortisaeterna.substack.com/p/528
Тред про тактичні інновації
Автор: генерал (у відставці) Мік Раян
Ось ще один чудовий тред від
tatarigami_ua, який досліджує російську тактичну адаптацію на сході України. Зокрема, цікавим є перехід до тактики інфільтрації. Це - тред про тактичні інновації та про те, чому їх потрібно вкладати в оперативні планиТактика інфільтрації - це те, що також з'явилося як вихід із патової ситуації на Західному фронті у Першій світовій війні. Хоча, як правило, це заслуга німців (відома як тактика штурмовиків), цей підхід зародився в іншому місці.
Французький офіцер, капітан Андре Лафарг, був поранений у 1915 році та під час одужання написав брошуру під назвою «Атака в окопній війні». Ви можете прочитати її за посиланням.
Вона була опублікована в 1916 році і описувала систему проникнення добре підготовлених добровольців з використанням автоматичної зброї, гірських гармат та іншої зброї для швидкого прориву крізь оборонні позиції противника.
Невдовзі після публікації брошури її примірник був знайдений у захопленому німецькому окопі. Хоча вона була перекладена німецькою мовою і широко розповсюджена, в пізніших німецьких тактичних доктринах вона не згадується.
Отже, залишається багато невідомого про зв'язок між цією першою публікацією про тактику інфільтрації і тактикою німецьких штурмовиків 1918 року, що з'явилася на Західному фронті. Але, попри ефективність цієї тактики, з нею була велика проблема.
Нова німецька тактика не була узгоджена з оперативним підходом, який міг би використати цю нову тактику. Вони могли створити проломи в оборонній лінії противника, але не могли потім перемістити сили для розвитку наступу через ці проломи глибоко в тил ворога.
Та й не було у них бажання це робити. Як сказав німецький командувач Людендорф одному з командувачів своєї групи армій: «Я забороняю собі вживати слово «стратегія». Ми рубаємо діру. Решта додасться». Хороша тактика марна без оперативного мистецтва або хорошої стратегії.
Як пише Гудмундссон у своїй книзі «Тактика штурмовиків»: «У 1918 році німецька піхота могла використовувати тактику штурмовиків, щоб робити проломи в обороні. Однак до тих пір, поки наступні формування покладалися на м'язову силу для забезпечення мобільності, ці проломи ніколи не могли перетворитися на перемоги у війні».
Таким чином, перед російською армією стоїть кілька викликів, якщо вона хоче почати використовувати цю тактику на сході.
По-перше, для широкого застосування цієї тактики росіянам потрібно буде здійснити широкомасштабну програму перепідготовки та переозброєння в розпал війни. Це стосується як військ на театрі бойових дій, так і тих, що проходять підготовку вдома.
Ми не повинні недооцінювати виклик, який стоїть перед системою, що перебуває під великим тиском і втратила багато керівників середньої та молодшої ланки. Чи мають вони інституційну гнучкість для цього?
По-друге, що більш важливо, російська армія потребує плану використання тактичних прогалин, які можуть виникнути в результаті такої тактики. Знову ж таки, наявність хорошої тактики не виграє війну для росії.
Запитайте Німеччину. Хороша тактика у Першій і Другій світових війнах не допомогла їм перемогти у війнах, які вони розпочали. Як писали Мюррей і Міллетт: «Помилки в тактиці можна виправити, але політичні та стратегічні помилки живуть вічно».
Використання росією цих тактичних «прогалин», створених новою тактикою, потребуватиме потужних, мобільних резервів - на основі бронетанкових і механізованих сил - які мають лідерство, авторитет і маневреність, щоб проникнути вглиб української території.
Таке оперативне проникнення мало б на меті вивести з ладу значну частину української оборонної схеми маневру, знищивши при цьому штаби, логістику, резервні війська і далекобійну артилерію.
Неясно, чи має російська армія в Україні зараз здатність створювати тактичні «прориви», а потім проводити (і логістично підтримувати) оперативну експлуатацію. Втрати особового складу, командирів і техніки були величезними.
І навіть якби росіяни змогли сконцентрувати ці механізовані резерви, дуже ймовірно, що вони були б виявлені та знищені українськими вогневими засобами дальнього радіусу дії. Українці дуже добре це вміють!
Отже, хоча росіяни демонструють певну еволюцію і навчання з цією новою тактикою, вона є неповною адаптацією.
Цитуючи Людендорфа, росіяни просто створили новий спосіб «прорубати діру». Без повного спектра операційних систем для їх використання це просто більш креативний спосіб вбити ціле покоління своєї молоді.
Ще раз дякую
tatarigami_ua за постійні та чудові оцінки. Як і багато інших, я вважаю їх чудовими.Мік Раян
