Констаха полдень. Смішення мов.

Констаха гримить...
Арта виходи і входи. Стрілкотня. З двох боків.
Я купив набір ліків, купив енергетика, цигарок, шаурми. Всі потреби бійця. Водій купив шкарпетки та чебуреки. Зручно, зручно, але...
Продавці та просто перехожі заглядають тобі в очі бо хочуть побачити там надію, надію що гуркіт більше не наблизиться і навіть піде далі, але там цього нема...
І я чесно, на пряме питання продавщиці в якої я завжди беру зелений Лакі страйк, відповів- евакуюйтеся. Ми зупинимо їх, але не зараз.
...
Хватит, подумал он, нажимая на тормоз. А то не убежать. Он снова поглядел в зеркало заднего вида. Долго, ох, долго возятся, подумал он. Степь перед «харибдой» медленно темнела огромным треугольником, в вершине которого находился поглотитель. Землеройки вдруг беспокойно запрыгали, одна из них шагах в двадцати вдруг упала на спину, судорожно дергая лапками.

– Убегайте, дурачки! – сказал вслух Роберт.– Вам можно…
...
А люди торгують, скупляються, випивають, шутять, просто кудись ідуть, а ти хочеш стати і кричати "тікайте йолопи, тікайте, вам же можна!!!"
На щастя всі діла зроблені, ми знов їдемо назад, назад туди, туди де гуркіт боїв відчутно обійшов нас з двох боків. Тут все просто. Просто чесно робимо свою роботу просто тримаємось. Це наше місце і тут нам стояти.
І хуй їм а не Україна навіть якщо по нам пройдуть!
...
Когда, как темная вода,
Лихая, лютая беда
Была тебе по грудь,
Ты, не склоняя головы,
Смотрела в прорезь синевы
И продолжала путь…