![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Саморепост. Або моє але з іншого форуму.
Oct. 7th, 2023 12:59 amА тепер про диспропорцію зарплатні. Вона стосується усіх сторон життя суспільства, але я розгляну на прикладі медицини.
Спочатку ми повинні визначити стартові умови.
Нажаль, починаючи з кінця двадцятих років Імперія поставила все в підготовку массовоі воєнної експансії. І до самого її кінця. Покоління за поколінням всі людські і природні ресурси витрачались на побудову гігантської воєнної машини і промисловості для її мобілізаційного зрощування в десятки разів. Інші отраслі були редуковані до уровня забезпечення мінімального прожиткового пайка. Україна, як найрозвинута частина імперії постраждала найбільше- її населення і ресурси були буквально висмоктані, а територія вкрилась воєнно-виробничими комплексами збудованими на базі тотально застарілого західного обладнання і його кривих своїх копій. Пайкове виробництво деградувало ще більше. Людей де перетворили на солдат у відпустці і на пенсії.
Як наслідок все це не могло приносити доходи. А в суспільство була гігантська масса людей- гвинтиків цієї машини, плюс інвалідів і пенсіонерів чиї життя поглинула ця машина.
Переорієнтувати людей і переВести економіку на нормальне хазяйствування було задачею дорівнююче перетворення 30 річної дорожньої проститутки в топ менеджера банківської, або сільгосп сфери. Це вимагало і морально нравственого подвігу від людини і гігантських інвестицій і ну Божої помочі, так сказати.
Тому апріорі більшість населення були бідними і не могли по сигналу зробитись багатими.
Але медицину їм суспільство було повинно забезпечити.
Ще раз- багато людей- багато людей бідних - багато людей які ніколи не стануть богаті, бо живуть на утриманні держави яка не мала і не має і не буде мати прибутку з праці всього їх життя і життя їх батьків і їх батьків. А медицину їм треба дати. Бо інакше це геноцид.
На щастя найбільші успіхи медицини були зроблені десь по п'ядесяті роки. Що значить найбільші? Ну це ті що дали порядкові результати по подовженню середньої довжини життя. Наприклад в Кореї в 1905 році, в момент захоплення її Японією, середня довжина життя була 22 роки, а в 1945 коли Корея отримала незалежність 62.
К вісімдесятим рокам ця базова медицина була досить дешева, методично напрацьована і систематизована. Все що вище цього давало невеликий приріст і було дорожче в геометричної прогресії.
Тому нагальною потребою українського суспільства було уникнути геноциду і надати широким верствам бідного населення базову медицину
Умовно кажучи ми були екіпажем затонулого лінкора на незаселеному острові.
Але тими чи іншими шляхами люди багатіли. І там і сям траплялись сітуації коли для врятування життя людини потрібен був більш вищий рівень медицини. І грошики в людей, навіть пенсіонерів почали з'являтись- ну синок на заробках, татусі матусі бакси шле. Це визвало приплив дорогих новітніх ліків і діагностичних апаратів. Ну що таке було прокурору купити узі, зняти помешкання посадити якогось лікаря і заколачувать мілліони на обстеженнях? Маленький приробок. Але от з зарплатами лікарів було хуже- великих грошей в бюджеті все дно не було, страна строїла нову економіку ділитись з державою економіка не могла сильно бо і так ледь дихала. Тому розвились тіньові схеми обороту фінансів щоб уникнути виплати налогів і зберегти гроші в розвитку нової економіки на руїнах військово-промислового левіафана.
Як наслідок тіньових грошей з'являлось більше, в лікарів було більше шансів надавати більш коштовну медицину і в людей з'являлось більше можливості заплатити за це хоч і не світові ціни, але гарну поміч ініціативним здібним лікарям. При тому почав рости і общий рівень медицини. Я був свідком коли найбідніші люди отримували досить коштовні ліки( залишилось від куплених багатою людиною одразу в більшій кількості і накопичені якраз на такий випадок) і коштовне лікування за рахунок того, що лікарі отримували гроші від інших і лікували таких людей як кажуть за ставку.
Конечно ніяка система не обходиться без мудаків, гандонів і підарасів, але в цілому створилась дуже ефективна система надання медичних послуг в умовах економічної пострадянської катастрофи.
Спочатку ми повинні визначити стартові умови.
Нажаль, починаючи з кінця двадцятих років Імперія поставила все в підготовку массовоі воєнної експансії. І до самого її кінця. Покоління за поколінням всі людські і природні ресурси витрачались на побудову гігантської воєнної машини і промисловості для її мобілізаційного зрощування в десятки разів. Інші отраслі були редуковані до уровня забезпечення мінімального прожиткового пайка. Україна, як найрозвинута частина імперії постраждала найбільше- її населення і ресурси були буквально висмоктані, а територія вкрилась воєнно-виробничими комплексами збудованими на базі тотально застарілого західного обладнання і його кривих своїх копій. Пайкове виробництво деградувало ще більше. Людей де перетворили на солдат у відпустці і на пенсії.
Як наслідок все це не могло приносити доходи. А в суспільство була гігантська масса людей- гвинтиків цієї машини, плюс інвалідів і пенсіонерів чиї життя поглинула ця машина.
Переорієнтувати людей і переВести економіку на нормальне хазяйствування було задачею дорівнююче перетворення 30 річної дорожньої проститутки в топ менеджера банківської, або сільгосп сфери. Це вимагало і морально нравственого подвігу від людини і гігантських інвестицій і ну Божої помочі, так сказати.
Тому апріорі більшість населення були бідними і не могли по сигналу зробитись багатими.
Але медицину їм суспільство було повинно забезпечити.
Ще раз- багато людей- багато людей бідних - багато людей які ніколи не стануть богаті, бо живуть на утриманні держави яка не мала і не має і не буде мати прибутку з праці всього їх життя і життя їх батьків і їх батьків. А медицину їм треба дати. Бо інакше це геноцид.
На щастя найбільші успіхи медицини були зроблені десь по п'ядесяті роки. Що значить найбільші? Ну це ті що дали порядкові результати по подовженню середньої довжини життя. Наприклад в Кореї в 1905 році, в момент захоплення її Японією, середня довжина життя була 22 роки, а в 1945 коли Корея отримала незалежність 62.
К вісімдесятим рокам ця базова медицина була досить дешева, методично напрацьована і систематизована. Все що вище цього давало невеликий приріст і було дорожче в геометричної прогресії.
Тому нагальною потребою українського суспільства було уникнути геноциду і надати широким верствам бідного населення базову медицину
Умовно кажучи ми були екіпажем затонулого лінкора на незаселеному острові.
Але тими чи іншими шляхами люди багатіли. І там і сям траплялись сітуації коли для врятування життя людини потрібен був більш вищий рівень медицини. І грошики в людей, навіть пенсіонерів почали з'являтись- ну синок на заробках, татусі матусі бакси шле. Це визвало приплив дорогих новітніх ліків і діагностичних апаратів. Ну що таке було прокурору купити узі, зняти помешкання посадити якогось лікаря і заколачувать мілліони на обстеженнях? Маленький приробок. Але от з зарплатами лікарів було хуже- великих грошей в бюджеті все дно не було, страна строїла нову економіку ділитись з державою економіка не могла сильно бо і так ледь дихала. Тому розвились тіньові схеми обороту фінансів щоб уникнути виплати налогів і зберегти гроші в розвитку нової економіки на руїнах військово-промислового левіафана.
Як наслідок тіньових грошей з'являлось більше, в лікарів було більше шансів надавати більш коштовну медицину і в людей з'являлось більше можливості заплатити за це хоч і не світові ціни, але гарну поміч ініціативним здібним лікарям. При тому почав рости і общий рівень медицини. Я був свідком коли найбідніші люди отримували досить коштовні ліки( залишилось від куплених багатою людиною одразу в більшій кількості і накопичені якраз на такий випадок) і коштовне лікування за рахунок того, що лікарі отримували гроші від інших і лікували таких людей як кажуть за ставку.
Конечно ніяка система не обходиться без мудаків, гандонів і підарасів, але в цілому створилась дуже ефективна система надання медичних послуг в умовах економічної пострадянської катастрофи.
