Опять репост с камментами.
Aug. 3rd, 2022 10:54 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
biber551Репощу так как полностью сходятся мысли и ощущения.
///У мене погана новина для тих, хто з насолодженням тягає пост про зрадоньку в Пісках, та обсмоктує це. Ласкаво просимо в реальність. Може бля нарешті в ваших тупих головах щось переключиться і ви зрозумієте, що зараз таке кругом. Що кожен населений пункт, який ми залишили, ми захищали з такими ж зусиллями. Кожен кілометр фронту, в 99 випадках зі 100, залишали саме так. І що було ще гірше.
Зараз з артою набагато краще за рахунок натівських калібрів. Просто коли вам бля кричиш криком, що ворог все ще наступає, що є все ще загроза втрати держави, то всі такі - якась хуйня, та лякалки, а давайте ми срачікі навколополітичні захуячим.
Ще раз для особливо здібних. В нас повномасштабна війна, якої не було з часу 2 світової. В нас проблеми з БК для артилерії, та вйобані стволи радянських калібрів. А брати нема де. Перевага в артилерії у росіян. Нам щоб мати перевагу в арті для наступу потрібно гармат більше чим є у всіх країн Європи членів НАТО. В нас на фронті гармати 777 пріоритетна ціль для ворога. За ними полюють. Якщо після залпу знаходять орланами, то вже за 2 хвилини пакет "ураганів" касетний летить туди. Цілі дивізіони "ураганів" полюють.
В нас є успіх на окремих ділянках, але це все дуже не стабільно. Бо це за рахунок того, що ворог перекидає сили в інші локації. Зрозумійте це все. Ми б'ємо по складам, не тому що такі гуманісти. А тому що єдина можливість зменшити тиск на лінію фронту. Кожен день це надлюдські зусилля та втрати на фронті. Що з вами не так, що ви не хочете зрозуміти очевидного? Стрічка, як суцільний некролог. Половина контактів в телефоні вже ніколи не відповість. А ви тільки прокинулись через пост в ФБ?
Так, є обережний оптимизм, щодо того що ми зупинили швидке просування, але нам треба денно і нощно готуватися. Ще нічого не вирішено. Ще під загрозою існування України. І якщо комусь здається, що це стосується тільки Донецької, Луганської та можливо частково Харківської та Миколаївської області, в мене хуйова новина - вони не зупиняться. Якщо ми їх не зупинимо. В них все ще є ресурси. І таборів в Сибіру вистачить для всіх.
Роман Доник.///
Я не знаю как достучаться до наших людей. Да мы в огромной опасности и да мы ещё даже не остановили их наступление. Я многого не понимаю- я не понимаю почему в метро не стоят станки и женщины не точат снаряды. Я не понимаю, почему ограниченно годные не работают в военкоматах и тыловых частях, а все способные носить оружие не на передке. Да я многого не понимаю. Я понимаю только одно- у нас нет возможности почётно проиграть. Не будет Хоббитании, некуда будет возвращаться, и негде будет отсидеться, это я к нашим зарубежным друзьям. Знаете почему не сбили самолёт Нэнси? Потому, что Харьков устоял. Знаете почему Китай стреляет в воду возле Тайваня а не возле Калифорнии? Потому, что Николаев не сдался. Знаете почему Китай разговаривает с США языком дипломатии а не языком оружия? Потому, что Киев не стал в коленно локтевую, а отбросил врага как разъяренный зверь. Умрем мы, наших детей сделают орками и тьма накроет и Заокраинный Запад. Вся судьба цивилизации на тоненькой ниточке и все мы на тоненькой ниточке на которой висим и которая отделяет. И я не нагнетаю, я просто усталая Кассандра видящая горящую Трою.
Но мы не сдались и не сдадимся, а вы?
Пы. Сы. И это, Карфаген как известно, а просьба о помощи
с приобретением ложа Архангел тоже никуда не делась.
Все будэ Україна!
///У мене погана новина для тих, хто з насолодженням тягає пост про зрадоньку в Пісках, та обсмоктує це. Ласкаво просимо в реальність. Може бля нарешті в ваших тупих головах щось переключиться і ви зрозумієте, що зараз таке кругом. Що кожен населений пункт, який ми залишили, ми захищали з такими ж зусиллями. Кожен кілометр фронту, в 99 випадках зі 100, залишали саме так. І що було ще гірше.
Зараз з артою набагато краще за рахунок натівських калібрів. Просто коли вам бля кричиш криком, що ворог все ще наступає, що є все ще загроза втрати держави, то всі такі - якась хуйня, та лякалки, а давайте ми срачікі навколополітичні захуячим.
Ще раз для особливо здібних. В нас повномасштабна війна, якої не було з часу 2 світової. В нас проблеми з БК для артилерії, та вйобані стволи радянських калібрів. А брати нема де. Перевага в артилерії у росіян. Нам щоб мати перевагу в арті для наступу потрібно гармат більше чим є у всіх країн Європи членів НАТО. В нас на фронті гармати 777 пріоритетна ціль для ворога. За ними полюють. Якщо після залпу знаходять орланами, то вже за 2 хвилини пакет "ураганів" касетний летить туди. Цілі дивізіони "ураганів" полюють.
В нас є успіх на окремих ділянках, але це все дуже не стабільно. Бо це за рахунок того, що ворог перекидає сили в інші локації. Зрозумійте це все. Ми б'ємо по складам, не тому що такі гуманісти. А тому що єдина можливість зменшити тиск на лінію фронту. Кожен день це надлюдські зусилля та втрати на фронті. Що з вами не так, що ви не хочете зрозуміти очевидного? Стрічка, як суцільний некролог. Половина контактів в телефоні вже ніколи не відповість. А ви тільки прокинулись через пост в ФБ?
Так, є обережний оптимизм, щодо того що ми зупинили швидке просування, але нам треба денно і нощно готуватися. Ще нічого не вирішено. Ще під загрозою існування України. І якщо комусь здається, що це стосується тільки Донецької, Луганської та можливо частково Харківської та Миколаївської області, в мене хуйова новина - вони не зупиняться. Якщо ми їх не зупинимо. В них все ще є ресурси. І таборів в Сибіру вистачить для всіх.
Роман Доник.///
Я не знаю как достучаться до наших людей. Да мы в огромной опасности и да мы ещё даже не остановили их наступление. Я многого не понимаю- я не понимаю почему в метро не стоят станки и женщины не точат снаряды. Я не понимаю, почему ограниченно годные не работают в военкоматах и тыловых частях, а все способные носить оружие не на передке. Да я многого не понимаю. Я понимаю только одно- у нас нет возможности почётно проиграть. Не будет Хоббитании, некуда будет возвращаться, и негде будет отсидеться, это я к нашим зарубежным друзьям. Знаете почему не сбили самолёт Нэнси? Потому, что Харьков устоял. Знаете почему Китай стреляет в воду возле Тайваня а не возле Калифорнии? Потому, что Николаев не сдался. Знаете почему Китай разговаривает с США языком дипломатии а не языком оружия? Потому, что Киев не стал в коленно локтевую, а отбросил врага как разъяренный зверь. Умрем мы, наших детей сделают орками и тьма накроет и Заокраинный Запад. Вся судьба цивилизации на тоненькой ниточке и все мы на тоненькой ниточке на которой висим и которая отделяет. И я не нагнетаю, я просто усталая Кассандра видящая горящую Трою.
Но мы не сдались и не сдадимся, а вы?
Пы. Сы. И это, Карфаген как известно, а просьба о помощи
с приобретением ложа Архангел тоже никуда не делась.
Все будэ Україна!
