Історично - актуальне. Про американський шипбілдінг

[biber551]

От попався мені цікавий графік. І якщо на нього подивиться то постає питання "а чи був хлопчик?". Це в контексті що загубили американський шипбілдінг і треба його робить грейт егейн. Не був він ніколи грейт, тіки під час війни за великі бабоси міг швидко наштампувати багато суден сумнівної якості. Але під час війни не до жиру, а після це продавалося по ціні металобрухту і хто ж відмовиться. От що реально втратили, так це британський судопром, і відомо як. Під час війни наклепали стілько що двадцять років попит був мінімальний, а коли він почав рости, вже було пізно - застаріле обладнання, втрачені кадри. І простіше було вкластись в нові верфи в країнах з дешевою раб. силою.
Можна було звісно державними програмами врятувати, але це ж потрібен був розум, а звідки йому взятись.
От такі діла.

Comments

[kondybas]

До речі, Німеччина в 1850-х мала репутацію Китаю 1990-х. Виробник дешевих гівняних підробок під британську продукцію. Спочатку був Шефілд, а Золінген прославився вже тоді, коли в Британії виробництво сталі стало занадто дорогим. Це звичайний історичний шлях проходження індустріального періоду.

1. Початок індустріалізації
- перехід від дрібного до масового виробництва
- гостра потреба в масі освічених пролетарів
2. Розквіт
- масова моторизація та механізація виробництва
- соціальні зміни - профспілки, виборче право, соцзахист, масова освіта
- комерціалізація науки та технологій
- гостра потреба в доступу до ресурсів та ринків збуту (ПСВ-ДСВ)
3. Занепад
- розвиток автоматизації-роботизації
- різке зменшення потреби в ручній праці
- перенос виробництв в регіони з низькою вартістю праці
- скорочення/деградація соціалки - профспілок, соцзахисту, освіти в постіндустріальних країнах (із депопуляцією, як наслідком)

У постіндустріальний період найбільш рентабельним є виробництво нематеріальної інтелектуальної продукції. Ідеї, технології, алгоритми, системи - у вигляді патентів. А все, що виробляється матеріального - або автоматизується-роботизується, або, якщо найняти японця-корейця-китайця дешевше, виноситься в Японію-Корею-Китай, далі по списку. Країнам Африки, мабуть, не пощастить. Ще до того як дійде їхня черга на індустріалізацію, технології остаточно ліквідують потребу в пролетарях.

[count_enable]

Думаю це інтерполяція графіку по одній точці. Ми знаємо тільки один період переходу індастріал-постіндастріал.
Перенос виробництва з умовної Німеччини в умовний Китай можливий тільки в коротке вікно коли технологія достатьно автоматизована щоб якісний продукт можна було робити низькокваліфікованою робочою силою, але недостатьно автоматизована щоб різко скоротити потребу в тій самій робочій силі. Якщо смартфон можна зробити силами 50 працівників а не 1000, то питання про локалізацію виробництва вирішуватиме чи дорожче збудувати фабрику в Німеччині (регуляції, кошт землі - але це CAPEX), чи мита на імпорт китайського (оце вже ОPEX). І з ростом автоматизації країнам третього світу залишиться тільки та індустрія, яка сильно забруднює навколишнє середовище типу чорної металургії чи добування рідкоземів. Не дуже привабливі перспективи.